Обрати сторінку

Будьмо знайомі!

Я маю кохану дружину, двоє синів та доньку, достаток, зайнятість – саме такий сценарій буття, який залучає максимальну широту всіх важливих для мене контекстів.
На 2014 рік я провів сотні, а можливо, і за тисячу відкритих тренінгів по НЛП. Де кожен мій студент відкривав власні приховані можливості та ресурси. Крім цього мої учні не лише усвідомлювали ці можливості, а й набували навичок як отримати результати у власному житті власноруч за допомогою інструментів яких навчав я.

Моя робота тренера схожа на налаштування інструмента. Я налаштовую, навчаю таким чином, щоб кожен зміг керувати собою у мінливому світі. І створювати свою керовану реальність*.
Серед моїх студентів є і юристи, і стоматологи, і помічники депутатів, і депутати, і домогосподарки, і таксисти, і продавці, і зірки естради, і відомі тренери. І так, є прості люди бізнесу з великими статками та амбітними проєктами.
Перефразовуючи Мілтона Еріксона скажу, що є лише одна константа у Світі – зміни. І тільки від нашої здатності змінюватися протягом життя та обставин залежить наше усвідомлення Щастя, Буття, Достатку, Гармонійності, Самовдосконалення!

Але так було не завжди

Я народився у глухонімих* батьків.
Що це означає та чому я про це розповідаю? Завдяки особливостям свого походження мав багато комплексів, почуття жалості до своєї особистості та очікування такої милості від оточення; відсутність мотивації на життя, перекладена відповідальність за абсолютно всі події.
Як результат: я погано читав (не прочитав жодної книги зі шкільної програми), не вмів запам’ятовувати, не вмів будувати стосунки, не вмів захищати та створювати кордони в стосунках з будь-якими людьми; не ставив цілей, не планував; жив у ілюзорному збідненому ресурсами світі. У мене були жорсткі стереотипні соціальні програми “ідеальної, недосяжної картини світу раба“.

Ласкаво просимо до реального світу.

Абсолютно відразу, як тільки я покинув батьківську домівку у 18 років, ці програми почали руйнуватись, та змушували мене змінювати власні уявлення про світ. Саме під час зіткнення з дійсністю як вона є.
Вперше* це сталося на військовій службі, коли я зіткнувся з крадіжками та хабарництвом за участю офіцерів частини. Я ж був прокачаний пропагандою “совка” та йшов віддати свій військовий обов’язок захищати Батьківщину! Мені пощастило бути одним із перших призовників, які “віддавали свій обов’язок” уже справжній Батьківщині, Незалежній Україні. Але водночас я познайомився й з іншими поглядами* про Батьківщину для хлопців з Криму та Донецької області.
В цьому віці я познайомився з релігійністю та вірянами протестантських церков. Тут був позитивний та глибокий досвід емоційної підтримки та бесід, які допомогали мої особистості рости. Мені допомогли не впасти ні в розпач від реальності подій які відбуваються в совковій армії, ні в релігійний фанатизм.
Ще одна значуща трансформація також відбулась в армії. Я вперше почав ДУМАТИ. Як з’ясувалось, потрібно просто ставити собі питання*.

Після я все ще продовжив рухатись за сценарієм своїх батьків та до 23 років встиг охазяйнуватися сім’єю, стабільною роботою та квартирою в обласному центрі. Це був кінець дев’яностих, початок двохтисячних. Коли зарплату не виплачували, а квартиру на дві кімнати можна було придбати за близько 3000 доларів.
І могло б здаватися, живи, народжуй дітей, виховуй та радій… Але не так сталося, як гадалося. Подібні моменти, набагато пізніше, я почну називати “життя сталося“.

Життя, яке завжди продовжує свою подорож.

Моя перша дружина закохалася не в мене, та я це відчув.
Так зруйнувався батьківський сценарій про родину, коли подружжя живе довго та щасливо. Найважливіший стереотип, де сім’я одна на все життя, на який я робив головну ставку – розвалився.
Таке потрясіння в 25 років перевернуло з ніг на голову будь-який сенс до життя в тому вигляді в якому воно відбувалось на цей період.
За тими подіями послідували рік намагань реанімувати “здохлого коня”, депресії, розпачу та безвиході*.

Можливості котрі завжди поруч!

І знову мені пощастило, після першої невдалої консультації з дивним фахівцем під вивіскою “психолог” на дверях, нам попався “тренінгованийпсихолог, який став променем світла у відкритті мого потенціалу. Саме тоді я зрозумів, ким я хочу бути і як складатиметься моє життя.
В результаті не тривалої роботи з психологом, я взяв на себе відповідальність за все подальше життя.
На цьому етапі у мене середня освіта, водійські права, досвід роботи водієм, механіком, охоронцем-пожежником на воєнізованому об’єкті.

Початок великого, справжнього, цікавого шляху.

З однією валізою та великими амбіціями* я переїхав до столиці. А тут потрібні гроші. Звичайно, потрібна робота. Але все що я вмів – це працювати руками. І перше ж оголошення, яке гарантувало гарний прибуток, привело мене в льох з десятком людей, де протікала стеля, з жахливою відчуженою атмосферою в колективі. Тут я вчергове сказав собі, що так не хочу і  так не буде. Половини дня мені вистачило, щоб зрозуміти нижній поріг та умови в яких я готовий працювати 🙂
Після – влаштувався на роботу, яка мені приносила постійне зростання заробітної платні, гнучкий графік праці та гарний колектив. Що дозволило мені оплачувати житло, харчування, навчання.

Освіта.

Перед вступом до інституту я розумів, що з моїми базовими навичками я не здам навіть вступних іспитів, тому додатково вирішив шукати тренінги, курси, книжки які б допомогли мені покращити базу (читати швидко, запам’ятовувати багато, вчитись просто і таке інше).
Перші мої тренінги були зі скорочення та розвитку пам’яті. Я почав читати багато книжок. Починаючи від енциклопедій, закінчуючи збірками книг популярних авторів.
В один з навчальних днів, один з учнів на тренінгу мені подарував анкету однієї з лідерських програм, де обов’язковою умовою було поставити 20 цілей. На той момент це здавалось чимось неймовірно складним. Ледь п’ять цілей мені вдалось тоді записати. Ще багато наступних років саме та анкета мною була писана переписана. В результаті практика роботи з цілями стала регулярною.

Після вступу до інституту, поряд із загальною освітою, я пройшов десятки практичних тренінгів починаючи від тематичних про “безоціночність” закінчуючи інтенсивними тренерськими курсами. Яких у мене три за плечима. Далі були різноманітні онлайн тренінги за новітніми маркетинговими стратегіями. Також я відвідав сотні майстер-класів, презентацій, міні тренінгів на різні тематики, починаючи клієнт центрованої терапії, гештальт терапії, розстановками за Хелленгером, арт-терапією, гіпнозом закінчуючи енергетичними практиками, йога, цигун, практиками рейки. І багато іншого.
Таким чином я шукав щось своє, щось, що б працювало не зважаючи на будь-які особливості.

В результаті своєї офіційної освіти – закінчив 2 інститути, зі ступенем бакалавра та магістра психології. Усі мої перші роботи були присвячені ґендерним стереотипам. Що дозволило мені краще розібратись в міжстатевих стосунках та різних соціокультурних особливостях їх побудови. На чому й поставив жирну крапку. Наступне, що мене цікавило – це розвиток адаптивності. Адаптивності, як здатності пристосовуватися до нових умов, ситуацій або вимог. Змінюватись у процесі. На цьому й будував теми бакалаврської та магістерської робіт*. Чим надалі практично й займаюсь.

З того часу, я навчаюсь безперервно.

Чи можна сказати, що завдяки своєму досвіду та освіті я знайшов чарівну формулу розвитку адаптивності?! Звісно так!
Я зупинився на методології яку знайшли Мета Люди, згодом НЛП (Р. Бендлер, Д. Гріндер, Ф. П’юселік та ін.).
Завдяки навичкам Майстра НЛП отримання необхідної навички є впорядкованою та веселою процедурою. У цьому мені допомагають десятиліття досвіду, практики та перевіреної теорії.
Я регулярно зустрічаюся з “Життям що трапилося” та продовжую робити виклики для самого себе.

Тож, давайте я розповім вам яким чином відбувається робота зі мною. Переходьте за цим посиланням –>